Культура. Німецький культурний центр "Взаємодія". м. Городня Чернігіська область Україна

Ансамбль бального танцю "Zaubersaiten" Городнянского НКЦ, створений у грудні 2003 року, брав участь у всіх заходах Німецького культурного центра, зокрема: у святкуванні Дня захисту дітей біля меморіалу Дружби в с. Сеньківка, у шоу-програмі “Міс Городня”, у дні пам'яті жертв депортації, у святкуванні Дня міста та ін.

У 2005 р. ансамбль бального танцю “Zaubersaiten” брав участь у конкурсі бальних танців “Квітневі проліски”, організованому НКЦ разом з Городнянським районним Будинком культури. Кращими були пари: Биховець Сашко — Коваленко Катя, Олексієнко Петро — Прус Аліна.

У травні 2005 р. танцювальний колектив брав участь в ІІ Всеукраїнському фестивалі дитячої і юнацької творчості “Sonnenstrahl” у м. Біла Церква.

· Улітку 2005 р. — участь у фестивалі національних меншин “Ми — краплинки Батьківщини”;

· 8 грудня 2005 р. — участь в ІІІ фестивалі ім. Германа Пфайфера в м.Чернігові.

Спеціальність за фахом: диригент хору, викладач сольфеджіо.

Працює викладачем у Городнянській школі мистецтв.

Терентьєва О.І – досвідчений педагог, ведучий викладач вокального відділу Городнянської школи мистецтв. Її учні постійно беруть участь у концертах школи та районного Будинку культури. Регулярно та успішно готує учнів до вступу в Чернігівське музичне училище. Тримає зв’язок з викладачами-вокалістами не тільки ЧМУ, а й Київської консерваторії.

Дисциплінована, педагогічна тактовна, відповідальна, весь час знаходиться у творчому пошуку та підвищує свою педагогічну майстерність, любить свою професію і повністю віддана їй.

Безвідмовна у виконані доручень як у педагогічній, так і в позакласній роботі. Має велику кількість дипломів, грамот та подяк як на районному, так і на обласному рівнях.

Учні Терентьєвої О.І. – постійні призери обласних та всеукраїнських конкурсів:

Її учні неодноразово брали участь в дитячих святкових концертах та фестивалях німецьких меншин в Києві, Чернігові та Б.Церкві.

Дудко Олена Василівна 1971 року народження, українка, освіта середня спеціальна (в 1994 році закінчила Ніжинське училище культури по спеціальності режисер театральних заходів та видовищ).

З 1990 року працює в Городнянському районному Будинку культури.

Завжди весела, життєрадісна, завжди допоможе колегам в роботі. Як режисер, ставить видовищні постановки на свята та обряди. Легко сходиться з людьми, її люблять діти. Веде студію бального танцю "Олена". Студія під її керівництвом веде активну концертну діяльність, часто їздять по конкурсах бальних танців.

Постійно надає методичну та практичну допомогу працівникам сільських закладів культури по хореографії.

Темпераментна, цінує свою думку, постійно працює над удосконаленням своєї майстерності.

В 2005 р. нагороджена грамотою Міністерства культури і мистецтв.

У квітні 2004 року колективу присвоєно звання "зразковий".

У вересні нинішнього року Городнянська школа мистецтв зустріне свій 40-ий навчальний рік. За всю свою історію вона надала 700 свідоцтв про початкову музичну освіту. Сьогодні у нас навчається 200 юних обдарувань.

З професійним становленням заклад, даючи дітям музичну освіту, водночас зацікавлює їх професією музиканта або викладача музики. Із 25 нині працюючих у нас викладачів 12 — це колишні випускники нашої школи, у тому числі й нинішній директор І.М. Непопенко. Багато учнів нині працюють музикантами або викладачами музики в Росії та Білорусі, в інших областях України. Дехто ще продовжує навчання в Чернігівському музичному училищі, Харківській консерваторії.

Про майстерність педагогів і талановитість наших дітей свідчить такий факт: за два тижні нам вдалось здобути двадцять призових місць у різних конкурсах. Наприклад, в останньому обласному конкурсі з класу духових інструментів, що проводився у Щорсі, Городню представляли 8 наших учнів, 7 з яких вибороли призові місця, їх готували педагоги О.В. Письменний та А.Ф. Герасименко. Серед учнів старших класів Володимир Астахов отримав І місце, Сергій Смирнов і Олександр Негода — II місце, а Олександр Пилипенко —III.

Приємно вразили журі і наші молоді вихованці. Оленка Пилипенко завоювала І місце, Євген Брезгун — II і Дмитро Савоста — III.

На обласному конкурсі юних вокалістів Катя Волошко, Ярослав Плотников та Кирило Бистревський були нагороджені дипломами II ступеню. У конкурсі піаністів теж першими були городнянці — Денис Бенедик і Костя Подройкін. Альона Жук, яка вперше виступала перед авторитетним журі області в номінації народних інструментів, виборола для себе і для школи III місце.

Республіканські та міжнародні конкурси та фестивалі вже стали звичними для наших учнів. Денис Бенедик своїм талантом здобув прихільність в міжнародного журі. Пізніше організатори фестивалю „Золоті зернята України” запросили наших школярів для участі в концертах. Катя Волошко, Ярослав Плотников та Денис Бенедик достойно представляли Городню. А у нинішньому році вже семеро наших вихованців виступали на такому фестивалі і всі стали лауреатами. До вже названої трійки юних талантів додались Кирило Бистревський, Володя Астахов, Сергій Смирнов і Максим Короленко.

А 15 квітня ц.р. Катя Волошко взяла участь в обласному конкурсі „Юні таланти Чернігівщини” та у Шостці Сумської області, де проводився Всеукраїнський дитячий конкурс академічного співу „Поліська рапсодія” – 2006”. Катруся отримала Диплом лауреата III премії у старшій віковій групі.

Всі ці досягнення стали можливими тільки дякуючи натхненній, плідній праці педагогів Городнянської школи мистецтв — О.І. Терентьєвої і Є.В. Чучваги, О.М. Лутченко і О.М. Ругаль, А.Ф. Герасименка і О.В. Письменного, С.В. Курбанова, Л.М. Дубинської, Н.П. Комок. Ці вчителі не жаліють власних сил і часу, щоб про наше славне містечко та його талановитих дітей почули по всій Україні й далі. Зараз, наприклад, дуже напружено працює О.М. Лутченко зі своїм учнем Денисом Бенедиком. Юного піаніста запросили до участі у міжнародному конкурсі, що проходитиме восени в Чехії.

Нещодавно наша школа почала працювати ще в одному напрямку розвитку юних обдарувань — вже другий рік у нас працює клас образотворчого мистецтва, у якому займаються юні художники. Ми впевнені: вони невдовзі заявлять про себе не менш активно, ніж музиканти.

Велика заслуга у здобутках наших вихованців і їхніх батьків, які не тільки не шкодують грошей для оплати навчання, а й підтримують та підбадьорюють дітей, контролюють серйозний підхід до занять музикою. Така гармонія школи і сім'ї дає дійсно високоякісні плоди.

Але є у нашій роботі й проблеми, які нам наболіли і більше їх замовчувати неможливо. Матеріальна база школи надзвичайно бідна. Маємо застарілі підручники, відсутня сучасна апаратура для уроків з музичної літератури. Наші друзі з Німеччини подарували нам безцінний комплект дисків із записами програмної класичної музики, але нема на чому відтворювати ці записи, бо маємо лише касетний магнітофон. Духові та народні інструменти „відпрацювали” вже по 35 років. А ще скорочення учбових годин. Ми сподівались, що це явище тимчасове. Але воно міцно увійшло в життя культури. Через невелику кількість концертмейстерських годин маємо змогу виділяти акомпаніаторів лише для конкурсантів. Не впорядковано сплату роботи завуча: якщо кількість учнів за рік зменшується, зарплата теж. А от якщо збільшується дітей — оплату підняти не можна. Особливу проблему становить „вибивання” коштів на відрядження для поїздок наших дітей на різні конкурси та концерти. Дуже хотілося, щоб районне керівництво перейнялось нашими проблемами і врахувало потреби нашої школи при складанні щорічного бюджету. У цьому році в період передвиборних перегонів нам дуже допомогли спонсори. А як бути далі?

Сподіваюсь, наші талановиті соловейки, що здобувають славу для Городнянщини, варті більшої уваги.

Ювілеї

Хай музика звучить

«Новини Городнянщини»

26 травня 2007 року

Сорок років тому у Городні відкрилася дитяча музична школа. Було на тоді 7 викладачів, які вели уроки по класу баяна, акордеона, фортепіано, балалайки та домри і духових інструментів. Першим директором школи була К.К. Клюй, перші п’ять випускників школи одержали свідоцтва у 1971 році.

У 2005 році у школі відкрився відділ образотворчого мистецтва, вона набула статусу школи мистецтв. У с. Смичині відкрився її філіал. Крім названих, нині у школі працюють класи вокалу, гітари, скрипки. Контингент учнів налічує 206 дітей. Навчають їх 24 викладачі, серед них 9 мають вищу освіту, 4 — першу кваліфікаційну категорію.

Школа має гарні традиції і здобутки. її учні беруть активну участь в конкурсах і фестивалях, демонструють високу виконавську майстерн. Тільки торік вони здобули 14 призових місць на обласних конкурсах.

Катерина Волошко стала лауреатом другої премії міжнародного фестивалю «Данко» в м. Одесі, лауреатом третьої премії Всеукраїнського конкурсу «Поліська рапсодія», а також лауреатом конкурсу «Весняна рапсодія» у Києві. Дипломи лауреатів міжнародного конкурсу «Золоті зернята України» здобули шестеро учнів школи. Захоплює грою на фортепіано Денис Бенедикт, який теж має високі відзнаки. Призом глядацьких симпатій відзначені у Чернігові малюнки Людмили Дейнеко.

Визнання досягнень школи — то і заслуга її викладачів. Один з них відзначений Грамотою Міністерства культури, п’ятеро — Грамотами облдержадміністрації, десятеро — дипломами за підготовку лауреатів конкурсів. Одинадцять відзначені грамотами і подяками райвідділу культури і туризму.

Нині у школі працюють п’ять творчих дитячих колективів: зведений хор, вокальний ансамбль «Капітошка», Церковний вокальний ансамбль, дитячий духовий ансамбль, дитячий ансамбль народних інструментів, а також викладацький ансамбль народних інструментів. Всі вони мають відзнаки, а шкільний хор, зокрема, торік зайняв друге місце.

Багато випускників школи продовжують навчання у Чернігівському музичному училищі ім. Л. Ревуцького. Для багатьох музична освіта стала професійною, дев’ять випускників школи є нині її викладачами.

Варто зазначити і громадську роботу. За традицією наші викладачі створюють і керують колективами художньої самодіяльності у селах.

За сорок років існування у школі набули початкову музичну освіту 800 учнів, з них 40 стали професійними музикантами.

18 грудня 2005 р. у Києві проходив Всеукраїнський дитячий фестиваль “Золоті зернята України”, в рамках якого в Будинку актора відбувся концерт. Городнянські діти Катерина Волошко та Ярослав Плотніков виступали з вокальними номерами, Денис Бенедик грав на фортепіано. Юні учасники фестивалю отримали за виконання високу оцінку. А чеська делегація вручила їм пам’ятні призи.

3 грудня 2005 р. на обласному фестивалі композиторів і поетів Чернігівщини Городнянщину представляли самодіяльні композитори А. Якимець та М. Коптевич, поети П. Верхуша та Т. Шамрай. Вони відзначені дипломами та почесними знаками за особливий внесок у розвиток аматорського мистецтва. Їх твори виконували солістка районного Будинку культури Т. Шатило та квартет “Росинка”, який був відзначений журі за виконавську майстерність.

На обласному етапі конкурсу “Жінка року-2005” наш район представляла Олена Дудко, методист районного Будинку культури. За перемогу в номінації “Сіячі прекрасного, вічного, мудрого” вона отримала диплом, а її учнів Віту Крупеник та Ігора Родіонова, які танцювали вальс, зал нагородив гучними оплесками і вигуками “браво”. Спонсорську підтримку наших учасників цього конкурсу, як і районного, надала районна благодійна організація “Світло Аратти”.

Это о соловье из песни „Рідне місто моє”. Как и многие другие, она вошла в жизнь не только городнянцев, но и жителей района. Слова к ней написал самодеятельный поэт П.И. Верхуша, а музыку – А.А. Якимец. Немало песен на его музыку поют в Городне. Авторы стихов у них разные, а композитор — один. Он, вообще, один такой в Городне — любимый самодеятельный композитор, который уже много лет дарит нам чудесные песни.

А этот год у него — юбилейный. 11 сентября Анатолию Александровичу исполнилось 60.

И 37 лет из них он работает преподавателем по классу „баян” Городнянской детской музыкальной школы, которая теперь называется школа искусств. А. Якимец имеет много наград за добросовестный труд, воспитал много талантливых учеников-баянистов.

Родился он в с. Придеснянское Коропского района. С детства его привлекала музыка, песни. И такое было огромное желание на чём-нибудь играть, что он брал в руки большую книгу и играл на ней, словно на гармошке, выстукивая пальцами по твердом переплёте. Когда же отец десятилетнему Толе купил гармошку и пошёл за соседом, чтоб тот научил сына играть, то, вернувшись, услышал мелодию „Коробейники”. Толя играл её на слух.

В 1964 году Анатолий Якимец закончил Нежинское культурно-просветительное училище – отделение народных инструментов. Затем работал в Новгород-Северском Доме культуры руководителем драматического кружка и баянистом. Три с половиной года служил в Советской Армии – в ракетных войсках. О службе осталась памятка – след на левой руке. То пусковое горючее прошло до кости через костюм химической защиты и живое тело. Анатолий Александрович видел свою кость. Хорошо, хоть так окончилось. Ведь как же б тогда он играл на баяне и как ему жить без него? Этот случай произошёл в Казахстане на ракетодроме, куда из Германии вместе с товарищами по службе был направлен старший сержант Анатолий Якимец запускать ракеты. Того типа, которые поднимали в космос Белку и Стрелку.

Песни, хоровые коллективы, ученики А.А. Якимца. Это всё касается самодеятельного композитора. Он и организатор, и руководитель, и оранжировщик. Не потому ли сегодня многие родители стремятся привести своих детей именно к нему? Научиться игре на баяне.

— Какая у тебя любимая песенка? – спрашивает Анатолий Александрович у малышни. Потом сыграет, чтобы будущему музыканту было интересно. Придёт время, и они будут играть, а Анатолий Александрович – отстукивать линейкой ритм. Та линейка уже много десятилетий в его руках, потому что чувство ритма – это главное. Музыкальный слух ещё можно, как то говорят, вытянуть, а чувство ритма или есть, или его нет. Потому и надо его поддерживать и развивать. Будут со временем ученики Анатолия Александровича поступать в высшие музыкальные заведения и играть его произведения. Ведь музыка учителя для них родная, он им и этюды для разработки создаёт. Будут играть ансамбли народных инструментов произведения в его обработке. И будут приходить в нашу жизнь новые песни А.А. Якимца. Чтобы поддержать в тяжёлую минуту или же прибавить праздничное настроение. Или же вспомнить что-то важное, не забывать никогда. И сейчас поют „Пісню про Городню” і „Городняночку”, і „Рідне місто моє”, і „Пісню про матір”, і „Довоєнне танго”. Теперь ещё и гимн Мощёнки, который уже исполняли на Дне села. Что же, ждём новых песен, Анатолий Александрович.